Із вас, із трьох - ніхто не в силі
Зректися знатного престолу.
Слова ті, пламенні, красиві –
Немов нескошена полова
Вони пусті.
А люди гинуть,
Не вірять тим, а ці - мов в зраді,
І жити їм в якій країні
Не знають,
Бо як їх не стане,
І візьме верх та темна ніч,
То буде знов біда без краю…
Хіба що іншиї постануть…
А на словах ви говорили,
Що ви з людьми…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481359
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2014
автор: Кайгородова