Пробач мене Боже, та я згрішу,
Я сердце ката прокляну,
І тих, що людям кров пускали,
І в муках ярих повбивали.
За море сліз і дике горе,
За чорне небо, не прозоре,
Зе те, що діти вже без батька,
Без брата, сина, як розпяття.
За ту скалічену вже долю,
За те, що кожен день без болю
Вже не пройде, бо чорна хмара
Всю Україну покривала.
За те, що плаче на порозі,
Чиясь душа, бо ще в облозі,
Від всіх думок, що надламали
І в крику волі помирали.
За попіл всіх вчорашній мрій,
За крихти стопчених надій,
За те, що дьяволу продались,
За те що нації цурались.
Я не пробачу, то мій гріх,
Та я молюсь за долі всіх,
Що віру в серці берегли
І наше щастя стерегли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481594
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Galkka