Скільки ж часу ми знайомі,
Та все одно неначе незнайомці.
За весь цей час були ми двоэ,
Щодня для нас світило сонце.
Ти розглядав мене усю,
А я світилася від променів ласкавих.
Тебе я знала також,
Тебе щоразу відчувала.
І міліметрами щодня твою я душу виміряла.
Вона безкрая...знаю...
Життя не вистачить мені,
Для того ,щоб тебе вивчати.
Тобі ж і дня для цього забагато...
А що мені? Мені б тебе...зі мною...не у сні...
Дивуюся,такі знайомі незнайомці - я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481642
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Л_і_л_і_