П'ята Двадцять ранку

Я  пишу  тобі  лист...  Десь  в  5  ранку,
Щоб  сказати  про  всі  мої  сни.
Сьогодні  знову  не  зустріти  з  тобою  світанку,
А  слова  на  папір  ляжуть  перлами  квітки-весни.

Бо  усе,  що  кипіло  в  душі  млою  сірою,
Наче  жар  прилягло  до  грудей.
Я  тобі  віддала  свою  душу  несмілую,
Що  ховала  у  полі  від  горе-людей!

Берегла  як  кришталь,  як  плетіння  із  інію,
Омивала  нектаром  веснянОї  роси.
Із  хмарок  горизонту  провела  білу  лінію,
Нехай  пісню  на  ній  проспівають  вітрів  голоси...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481757
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Vit_Ka