А хтось казав, що молодь вже не та,
Та ветерани жмуть вже руки,
З сльозами, болем, зжаті їх вуста,
Вони не знали, що придуть ще муки.
Не знали, що почують ще,
Як розриває тишу крик і куля,
Що першим побіжить студент,
А вже за ним знесилений дідуля.
Не знали, що прийде той час,
Коли їх душі позлітають в небо,
А ти молитву скажеш ще не раз,
Ти пригорни сердця їх, вербо!
Хай змалечку росте герой,
І не марнують час по підворотням,
Учись, оце найкраща роль,
А я вклонюся мужнім сотням!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481770
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Galkka