До Бога
Боже, дай мені сили не впасти
І дане тобою в собі зберегти,
Щоб не міг я ні вбити, ні вкрасти,
І в чистій одежі до Тебе прийти.
Будь Ти суддею, стань батьком моїм,
Відверни від доріг, що з ворогами,
А як схиблю в житті, то не покинь,
Помилуй й прости такого з гріхами.
2003 р.
До людей
О, люди! Яким же ви купите болем
Дорогу′ суверенність, якої нема.
Можливо, сирітським незораним полем,
На якому зростає бур’ян і трава.
А може, ви хочете бути рабами
І до скону тягнути скотинське ярмо?
Так падайте ниць перед неопанами
І бийте до крові своє мудре чоло.
Просіть навколішки в них хліба черствого,
Якого самі зростили в тяжкім труді.
Просіть, щоб вони замінили вам Бога,
Але вас розп’яли на дубовім хресті.
1992р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481794
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2014
автор: Володимир Курахан