Вогонь - величезна це сила.
Непросто його погасить.
Для ніжного серця - вітрила,
Не зможе любов спопелить.
Не треба, щоб ватра палала.
І дрова тріщали в печі.
Маленьке полінце - немало.
Жаринка - до щастя ключі.
Буває, любов покидає.
Отут би підкинути дров.
Маленька жаринка палає.
Не вірить в кінець, що прийшов...
Злітає над попелом вітер.
В надії вогонь розпалить.
Дивує розсудливість й витвір,
А серце це баче й болить...
Хай вітер надії тримає,
Щоб вогник у душах не гас.
Хай бурі й дощі обминає,
Дарує тепло повсякчас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481816
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Н-А-Д-І-Я