[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tf4xko0Yr5g[/youtube]
Там, де доли, – там калина,
а де гори – рута,
чом же серце тополина
тополинить смута?
Тая воля, що без краю,
як і та розлука –
коли очі серце крають,
то лише розпука!
Задивлюся на калину,
а все бачу руту,
все до неї в мрії лину,
мрія сіє смуту.
Гори, гори в барвах цвіту,
рута пломеніє,
зігріває все на світі, –
а мене не гріє.
Там, де доли, – там калина,
а де гори – рута,
чом же серце тополина
тополинить смута?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2014
автор: Т. Василько