Здавалось би браття,
Та розділені ми
І не тільки Дніпром,
Наші серця потягнулись у різнії сторони,
а мали до неба рости єдиним стеблом
Захід каже , що схід - москалі,
А схід , що захід це ляхи брехливі
Хоть в грудях квітнуть душі одні,
Дивно як незалежними дожили до нині
Вже забули і слова Шевченка,
Або й не запам’ятали
Не згадали чи й забули
І як предки вмирали
Вмирали за волю , за нації єдність,
Щоб нас не зламали як гілку суху,
Тож знов полюбіть свого рідного брата
За цю саму священну мету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481949
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 25.02.2014
автор: Невідомий