Нам зась до раю…

     «…О,  як  надривно  виспівує  скерцо
     Під  скрипіння  до  раю  врат!»

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402624


Не  тліла  і  не  горіла,  
А  просто  собі  жила.
Не  райський  нектар  надпИла…
Отруту  розлук  пилА…

По  сходах  ішла  до  тебе
Невтримно  –  за  кроком  крок.
Та  впала.
       Дивилась  в  небо.
Гіркий  на  землі  урок…

Бо  норми  мої  насправді
Зійшли  –  із  твоїх  орбіт!
Хотіла  палкої  зваби,
А  не  сталевих  планід!

Хотіла  плисти  укупі,
Крізь  років  буремний  плин.
Не  втримали  вЕсла  руки…
У  чОвні  тепер  –  один…

Зачинені  двері  раю,
І  викинув  ти  ключі.
Не  плачу  і  не  благаю.
Під  брамою  –  помовчим…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481958
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Ірина Лівобережна