Моя оголена країно,
Тебе нічим не подолати
Бо тіло тлінне,ну а душу
Кати не зможуть закопати.
Давно вже приспані надії
В дітей Твоїх,де сходить сонце,
Давно згубили їхні мрії,
Вожді і лженародоборці.
Єднайтеся брати і сестри,
Бо ця земля всього народу,
Цей хрест важкий прийшлось пронести
Усім від Заходу до Сходу.
У нас усіх єдина Матір,
Що зветься рідна Україна ,
Дай Боже Миру поміж нами
Підняти неньку із руїни.
Єднайтеся,бо тільки разом
Наш дух народний не здолати.
Нехай ні в кого не повстане
Рука на сестру чи на брата!!!
27.01.2014.О.Б.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: леся квіт