Як тяжко на світі жити
І жодного гріха не створити.
Як тяжко прожити все життя
І не бачити в ньому світлого майбуття.
Важко вірити,надіятись у краще
У саме краще,шо могло б тільки бути.
Важко радіти,творити
І всіх на світі любити.
Важко творити добро,
Коли не знаєш,що це таке,
Але легко творити зло,
Бо серед нас лише воно.
То зло сидить у нас
Днями та ночами.
Воно не вихолить ні на мить,
Воно сидить і капості творить.
В ту тяжку хвилину
Ти взлітаєш в небеса.
І ти вже не бачиш на світі
Яскраві кольора.
І ти не бачиш променя сонця,
Красиву природу,озера,степи,
Бо та жахлива,сумна година
Забрала навіки у тебе думки.
Вумки про те,що добро ще існує,
Людина навіки не буде сама.
Обов`язково найдеться щаслива людина,
Вірна,покірна і вічна сім`я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482143
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: Вапнярка Анна