Сімнадцятилітні безвісті зниклі,
А ми давно вже на жаль звикли…
До внутрішніх постійних барикад,
І кожен з нас невідомий солдат,
У цій забутій Богом і дітьми країні:
Де небо над нами нестерпно синє,
Де кожен має власний вирій,
Бо кожен з нас по суті-журавель…
Не вистачає душевного миру,
Навколо безперервна карусель!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482279
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Той,що воює з вітряками