Ніколи не стомлюсь любити Бога
Я кохаю Його більше ніж ви ВСІ!
Маріхуану я палила... не без того,
Але в Його очах не впала на підлогу.
Я часто мила кеди у росі.
І мала пофарбоване волосся,
Носила расту, а не стрічку у косі.
Я помираю. Так колись здалося...
Він ж біля мене був, за руку ще тримає досі.
А ти молишся, кидаєш милостиню
У пластмасовий стаканчик чи коробку із кортону,
Тій чи тому бездомному.
Я ж проходжу повз і йду додому...
Річ не в тому, що ти на людях робиш
І чи щось робиш взагалі...
Є наміри є серце і є совість
Неси свій хрест щоб розіп"ятись на горі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482345
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: ЕТ