миті

Коли  в  жменьку  збираєш  усі  свої  миті  з  тобою,
Натикаєшся  раптом  на  ще  невідому  стіну.
Розумієш  тоді,  що  так  мало  у  нас  було  "двоє"...
Розриваєшся  навпіл  і  знов  залишаєш  одну.

Неповторність  очей  твоїх  десь  загубилась  у  мріях,
Підійма  мене  в  небо  й  зненацька  кидає  долів.
Та  ще  дужче  тебе  я  любити  уже  не  зумію,
І  чекатиму  так,  як  весна,  -  вигляда  журавлів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2014
автор: malinka