Ми всі чужинці в цьому світі,
Ми подорожні, мов трава,
Йдемо по землі, що сонцем гріта,
А в нас живе Божа душа.
Кусочок неба носим в собі,
Шматочок з неба Божества.
Й нас всіх жде райськая планета,
І ми є вісники добра.
Сотворені ж по Божій волі,
Й нас милість береже свята.
На цій землі всього доволі,
Але не тратьте небеса.
Не проміняйте вічність в небі,
На тлінність злата й серебра.
В раю жде вічна нагорода,
А цінність там свята душа.
Свята душа шматочок неба,
Живе у тобі і в мені,
І зберегти її нам треба,
Це ж образ Божий неземний.
Нести Хреста свого крізь терня,
Ступаючи в сліди Хреста,
Смерть не була б його даремна,
Не стали щоб рабами зла.
Ми всі чужинці в цьому світі,
Й мов лабіринт грішна земля.
В собі щоб нам не заблудити,
В серці почути щоб Христа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482359
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: SVETA_S