Жила собі… нікого не чіпала…... сама
Лиш голоси до мене долітали….. сердець
Бродила непрохідними лісами…. мана
Серця манили тихо голосами….. кінець
З цікавості, а, може, від бажання… світів
Нових пізнань ступила обережно... не смій!-
Кричали в спину лісові стежини…. біда
Не смій ступати на нові стежини….. ти – лісова
Ступила… спершу обережно………….. аврал
Громи гриміли, розкололось небо… портал
Мій ангел шепотів "не треба”……... а я
Я мавка, що спустилася із гір………. одна
Портал раптово зачинився, лишив.. весло
Серця мене манили голосами…………. трясло
І я... новими йшла уже світами……… чому?
Шляхів для відступу – НЕМА…………… живу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2014
автор: гостя