Спустошеність - це вичерпність ілюзій
розмов про завтра й тихої весни
чи знаєш ти, що це і не байдужість?
Лиш згаслі зорі й спалені мости.
Бо те, що було, вже не повернути,
а те, що буде, нам не віднайти
чи знаєш ти, як тисне незабуте,
як холодом проймають грона самоти?
Відлуння слів вщухають на перонах
там протяг сліз з розкритої душі
чи знаєш ти, що у моїх канонах
розмиті дні не стануть нам чужі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482531
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: kore