Ой, там, над майданом, голуби летять,
А на барикадах квіточки лежать.
Годувала жінка смілих голубів,
Білогрудий красень до ніг прилетів.
Підійшов до неї, торкнувся руки,
Розтулила жменьки жінка залюбки.
Ой, не їв той голуб, не їв і не пив,
Тихо до матусі голову схилив.
Упізнала жінка синочка у нім,
А понад майданом вітер стугонів...
Закружляло небо сотнями хмарин...
"Сину, ти мій сину, в мене був один..."
Загуділо в грудях, хлюпнула сльоза,
Ой, леле, дитино, біль — то не гроза.
Бо гроза проходить, наче буревій,
А у моїм серці жаль навіки мій.
Ой, там над майданом, голуби знялись,
Вже їх більше сотні в небо піднялись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482588
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: Lana P.