***

Якщо  душі  нема…
А  безнадія  серце  обійма  –
Чи  варто  у  майбутнє  посилати
Творіння  рук  і  вимисли  ума?..
Сільські  дороги  –  наче  русла  рік  –
Заглиблені.  Їх  топчуть  котрий  вік
Людськії  ноги.  Мусять  силу  мати
Селянські  п’ятки  та  води  потік!

Їх  імена  (не  ніг,  а  земляків)
Загублені  у  просторі  віків.
Води  ж  бо  утекло  –  не  рахувати…
Та  час,  як  бач,  зрівняти  не  посмів
Ні  русла  рік,  ані  сільських  доріг,
Що  їх  віками  трамбували  п’яти.
Час  не  ламав  їх  –  бережно  стеріг,

І  ми  жили,  я  знаю,  не  дарма.
Якщо  ж  душі  нема…
А  я  свій  слід  втоптати  не  змогла:
Скріпили  землю  камінь  і  смола.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482600
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: Раіса Гаврилюк