Білосніжка спить, їй сниться красуня Єва,
Саме така, як на старих фотографіях світу.
Хороші ж були фотографи! А зараз періщить злива.
І повагом вилітають хрущі з яблуневого цвіту.
Білосніжка говорить Єві, тамуючи подих:
— Ось ти досвідченіша, старша на кілька мільйонів ро́ків.
Чому чоловіки кохають жінок чарівливої вроди,
А яблука падають вниз, ніби створені для обро́ків?
Ми обоє постраждали від вітчизняних фруктів
Цікаво, чи ще мене не хоронять старенькі гноми?
Від харчового отруєння ти — у вічному сні, без су́кні,
А в мене летаргія «вилікувала» невроз і судоми.
Люди вештаються, сновигають у твоєму маренні й досі.
Думаючи, що живуть насправді, виставляють себе на продаж.
Сіромахи, голодні й нещасні, голі і босі.
Єво хороша моя, їх уже вісім мільярдів, правда ж?
Скоро забракне фантазії і сюжетів для їхніх постійних візій.
Тому ти періодично повторюєш історії з яблуками і зміями.
Наприклад, Наджині для творення різноманітних колі́зій,
Або Ньютон, Геракл, Паріс чи Змій Горинич з його повіями.
Я розумію, що оповідь моя аж надто плу́тана,
і персонажі зовсім змішалися,
Але я – теж твоя візія, у лихо вку́тана,
Тому мені такі випади все ж прощаються.
Я створена по подобі твоїй, по образу:
Кістка – від кістки, а плоть – із думки,
Мішанина хіті, вроди, манливості лотосу,
Старих співанок і завітного дару чаклунки.
От колися я прокинусь: бац – і нема мене,
Ні домовини, ні гномів, ні яблука, ані принца.
Раз – і нема мене, клац — все раптом мине.
А все тому, що ти позбавилась від недуги серця.
Єва усе це слухала і мовчала хитро,
А потім мовила, як завжди, лукаво:
— Я обіцяю тобі на закінчення титри,
Офіційну подяку й коротку славу.
Я зовсім невинна, що ти кілька місяців в комі,
Зустріла мене та інкримінуєш всесвітню зраду.
Але про чоловіків та яблука – пита́ння вагомі.
Хочеш, як жінка жінці, солідарно, надам обра́ду?
Чоловіки люблять красивих, бо мають очі
(з фібрами і серцями іноді в них проблеми).
А яблука… Їх просто завжди усі хочуть,
Тому і творять про них поеми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482609
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2014
автор: А.Чурай