Привіт весна, запрошена, призвана.
Я так давно чекала. Де ти є?
Вбива мене зима ця, самозванна
і "прощавай" те кинуто-гірке...
Спасіння буде. Відстанню чи часом,
а може іншим... Ні!Забудь,забудь.
Надія загубилась у каркасах.
Я спробую, але чи щось доб`юсь?!
Привіт весна. Сховай у вітах сльози.
Сховай мене від "людяних" людей.
Я вдосталь начиталась тої прози,
а відповідей нуль: ні там, ні де...
І хай мене не буде на поличках
запилено-палаючих крамниць.
Я стану жити в голосі синички,
і в мерехтінні вранішніх зірниць...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482635
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Ліна Біла