Була в Криму. Відпочивала двічі.
Чудові люди і чудовий край.
А море! Море! Вивергало спічі,
Мене приймало в свій нехитрий рай.
Я дарувала українську щиро.
І усміхалась кримські небеса.
Вій танцював на срібних хвилях мило.
З пелюсток цвіту сипалась краса.
Російську чула. Хоч гірчило трішки,
Що скрізь нерідна простором летить,
Та не тримала у руках я віжки.
Душа бо кожна сонечком блищить.
Вбирала сіль морську і добре слово.
Молилась в храмі, долю плела з мрій.
Відпустка вдалась, час минув чудово.
Найкращі згадки в пам'яті моїй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482642
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)