Вітер свище…


А  у  пустих  кімнатах  вітер  свище.
Жильці  переселились  у  гроби.
Призначу  зустріч  вам  на  кладовищі,
та  знаю...  не  прийдете  ви  туди.

І  не  спитавши  дозволу  у  долі,
на  Чорному  майдані  –  Білий  вальс.
Призначу  зустріч  вам  на  міннім  полі,
Та  знаю,  не  зустріну  я  там  вас…

А  я  б  пройшлась  по  тому  полю  з  вами.
І  навіть,  без  ніяких  прапорів…
Та  тільки  вітер  плутає  думками,
і  муз  мій  десь  у  вирій  полетів.

Щоб  ви  відчули  присмак  того  болю.
Жах  мороку  і  відчай  каяття…
Пройшлась  би  з  вами  я  по  тому  полю,
щоб  ви  спитали  ціну  у  життя…

Але,  пройдусь  сама…  по  кладовищі…
Хоч  босими  ногами…  по  стерні…
Така  пустеля.  Тільки  вітер  свище.
І  свище  вітер  у  душі  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2014
автор: гостя