В місті у якому я живу,
Зло перемагаю брехню.
В цьому місті щастя для мене нема,
Хоча я прожила в ньому частину свого життя.
В Львові народилася я,
Але толку з цього нажаль нема,
Хоч це місто велике,красиве,
Але не моє і не любиме.
Воно для мене приносить лише горе
І рідко крізь чорну пітьму видно море.
Це місто забрало в мене все,
А саме головне мою душу і мене.
Рідко в цьому місті мені щось вдається,
Мені тут взагалі нічого не получається.
За що не візьмуся я
Вічно буду принижена і покарана.
Я знаю гріх так говорити
Про місто в якому я живу,
Але воно не може мене зігріти
І я надіюсь,що я в ньому не помру.
Вночі,коли спати йду я,
Не про вічне життя у Львові мрію я.
Я мрію про те,що настане час
І я поїду звідси хоть раз.
Я поїду з цього міста
Щастя шукати.
Я поїду там де добро
Свої роки доживати.
Львове,ти пробач мене ща все
Ну,що зробиш не люблю я тебе.
В моєму серці лише вона,
Зачарована весною моя-ВАПНЯРКА!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482977
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: Вапнярка Анна