Моє село до щему в серці рідне,
В обіймах пагорбів і древнього Дністра.
Історія твоя живе століття,
Бо це куточок райського тепла.
Хоч покоління змінюються в часі,
Світами діти твої розійшлися,
Але завжди збираєш ти на свята
Синів і дочок у свої обійми.
Життя свої уносить корективи,
Змінився устрій,влада та закони,
Але земля красується і нині,
Дитинство пахне цвітом калиновим.
Коли вертаєш в край ,де народився,
Де босі ноги пестила трава,
Бентежить душу батькова криниця,
Чарівна ,ніжна музика Дністра.
Моє село,душі моєї частка,
Де розпочала подорож земну,
Прожиті юні дні були,як казка,
Де б не була, до тебе знов вернусь.
09.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483037
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: леся квіт