Така наша доля, і участь, і келих
Боротись, боротись аж доки є сил
Вже годі з нас сліз, причитань та істерик
Чекає нас зброя, і порох, і пил
Така нам країна дісталася в спадок,
Та інша чи краща не варта благань.
Козацького роду я вірний нащадок
Я вирішів «бути» на сотню питань!
Вставай, Україно! Розлуки доволі
Які ми з тобою ще будем багаті!
Блакиттю під небом у жовтому полі
Збудованм щастям у звільненій хаті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483136
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.03.2014
автор: Олександр МкКола-вич