Ні слава, ані честь, ані медалі,
ні подвиги в окопі чи багні,
ніколи ще вони не виправдали
і не сказали "так" вони - війні.
Ні люди, ні народи, ні погрози
ніколи не зломили гордий стан,
хто в серці істину блакитну носить,
той не пропав, навіки не пропав!
Одна біда, що ігри в чужі долі
переростають: слиною у сказ.
І крапле дощ сльозами в теплім полі,
і пахне кров прощенням. Тільки раз
приводить Бог у світ людину з роду,
для миру і життя, і для любові!
Я вас люблю, братове із народу,
я вас люблю за диким кличем крові!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483496
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: URANIA