До небесної долини
іду стежками весни
крізь пасма сірої днини,
забувши про кольорові сни.
Закута моя рідна земля
у кригу байдужих примар.
Стала сірою чорна рілля,
Сонце не виглядає із-за хмар.
А в небі сльози весни,
знову пролились дощами.
Небо, сонце мені поверни
Із весняними птахами.
27.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483529
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2014
автор: kasandra-20