На світанку заховаю правду,
В очах небесно-льодяних,
У дзеркалі звертатимусь до них,
Запитаю про вчорашню зраду.
То буде зранку… буде завтра…
І кого я зраджу? Совість?
Самого себе? «Молись.
Читай священну мантру.
Збудуєш щастя на землі.»
Шепоче страх в вечірній млі.
Сховаюся в холодній ковдрі,
Зіграю музику душі,
На клавішах ком’ютерних чорнил,
Як вимагається по новій моді.
Нехай осудять небайдужі.
Я житиму, як і до цього жив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483558
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2014
автор: Apis