Надули кулю газом.
Та мовила лукаво:
- Не потерплю наказу,
Злечу, куди попало.
Господар кулі кинув:
- Гуляй собі в квартирі.
Як ти її покинеш,
Загубишся у ширі.
-Ні! - куля відповіла.
Надула грізно щоки.
Крізь двері пролетіла,
Без зайвої мороки.
Пустив вітрець з гортані
Повітря – в світ подалась.
- Сама собі я пані, -
Хвалилась, реготалась.
У гай дісталась. Птахи
Кружляли там, співали.
Вовтузились мурахи,
Цвіт квіти розпускали.
- Дивіться, всі охочі!
Я сильна і розкута!
Тут горобець підскочив,
Дзьоб кулю в лоба - здута.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)