На перехресті душ живих
Не виключені самовтрати.
Коли сідаєш сам за ґрати,
Коли зречешся слів своїх.
На перехресті душ живих
Є змієлови-одчайдухи,
Хто по велінню рук своїх
Приборкують отрути рухи.
На перехресті душ живих
Одверте зло стає любов’ю.
І платить за свідомий гріх,
Як жертвою, своєю кров’ю.
На перехресті душ живих
Любові древо виростає.
І до висот небес сягає,
Плодів даруючи своїх.
На перехресті душ живих
Любов спасителькою стала.
У намірах своїх святих
Не похитнулася, не впала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483844
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Едельвейс137