Відшумів вже давно падолист,
І ущухли лютневі морози,
Серце знову будує свій міст
У кохання чарівні простори.
[color="#000dff"] Напророч мені небо весну,
У серпанках медвянії роси,
Неба чистого ясну зорю,
І блакиттю наповнені очі.
Напророч мені щиру любов,
І закоханим серцем зітхання,
Соловейка пісні чути знов,
У мелодіях вічних зізнання.[/color]
За вікном знов у мряці дощі,
І змарніло прозоре віконце,
Як же важко самотній душі,
У туманах шукаючи сонце.
[color="#000dff"] Напророч мені небо весну,
У серпанках медвянії роси,
Неба чистого ясну зорю,
І блакиттю наповнені очі.
Напророч мені щиру любов,
І закоханим серцем зітхання,
Соловейка пісні чути знов,
У мелодіях вічних зізнання.[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483878
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 06.03.2014
автор: Сергій Ранковий