Коли десь там носиками цілуються ескімосики,
У когось в грудях тане маленька льодова крихта
І перетворюється на тепле червоне сонечко,
Яке всміхається доторкам вітру і
Зазирає в твої віконечка,
В твої блакитні оченятка.
Й тоді вони стають небом.
Маленьке моє дівчатко,
Сяяти треба!
Як іскрами сяють тепло твої кучері,
Коли ти грою з лялькою надто змучена,
Біжиш до мене з цукерками...
Хай ці твої очі-віконечка,
В які зазирає сонечко,
Завжди відображують
Твою чисту душу,
Щоб ескімосики десь там
І люди десь тут
Ніколи не були байдужими...
До нас обох вже прийшли весни,
Хай тОбі завжди буде весело
І завжди тебе береже Господь,
Моє маленьке золотце,
Моя чарівна принцеса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483977
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.03.2014
автор: Sandra CurlyWurly