Не завжди довіряй своїм аплодисментам
Правдою живи, реальністю одною,
Бо може не тобі звучать ці компліменти,
А аплодують тим, хто в тебе за спиною.
Та випадкові знов ти не шукай поради
У колі недовір – де разом ти і я.
Довіра, як душа, не терпить злої зради
І не вернеться завтра на круги своя.
У Бога не проси собі благословення
Коли в душі твоїй тече холодна кров.
Довіра – це пароль до вічного кохання
А прийде недовіра - то піде любов.
Все швидкоплинне в світі - гроші і посади,
І все життя у нас проходить, наче мить,
Лиш серцю довіряй – воно тебе не зрадить
Довіришся йому і знатимеш як жить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484019
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Віталій Поплавський