Весняний ліс шумить привітно,
Дуби тут листям шелестять,
Роки проходять непомітно.
Не йдуть чогось, а вже летять.
А пам’ятаєш , сивий дубе ,
Як був ти зовсім молодим,
І я тоді, дівчатко любе,
Стояла з хлопцем чарівним.
Він шепотів слова казкові,
В коханні щиро клянучись,
Що аж гіллячки смерекові
Від слів тих піднімались ввись.
Та час минув – і вже забулось ,
Приходжу я сюди одна.
Скажи мій , дубе, чом минула
Пора закоханих – весна.
Ти теж стоїш самотиною,
Схиливши віття у журбі,
Не гнися , дубе, я з тобою,
Як в тій закоханій весні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484070
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Паснак Марія