Весна всміхнулась кутиками вуст -
Дівча русяве, миле й синьооке!
Між берегів розмитих лине хруст,
Зима пустилась річкою навтьоки.
Пливе на кризі в паводки прудкі,
Верба услід їй вітами киває,
І попелясті котики м'які
Під сонячним рум'яним короваєм
Вологе хутро сушать у теплі,
Підсніжники ворушаться ще сонні,
Лінивий кіт під сонцем розімлів
І мушлею сопе на підвіконні.
Земля чекає світла і молінь,
Відродження весняного і волі,
Хапаючи крихку іще теплінь,
Берізка гріє пальці захололі.
А разом з нею мружиться душа
Пташиною дрібною на осонні.
Змиваються потоком, як іржа,
Зимові плями на земній долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484103
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Наталя Данилюк