Все починається як вперше
Вже лине з темряви буття
Сонливих та студених нОчей
Пташиний хор, співа – весна!...
Від нього, стомлені морози
Відпустять з рук своїх сніги
І проліски й берізок сльози
Любов пробудять, щоб цвісти…
P/S
Весна нагадує нам кожного разу,
що ми маємо жити, щоб народжувати любов.
Що ми маємо любити, щоб народжувати життя.
Жінка це «колибель», джерело одного і другого.
Святість жінки і полягає саме в тому,
що вона покликана народжувати життя та вдихати в нього любов…
Зі святом весни та любові дорогі жінки!... 7/03/2014 р. Сергій Кріпак*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484165
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Сергій Кріпак*