Чому я не сокіл, чому не літаю?
Тому що ,напевно, літать не моє.
Землею блукати та мрію шукати,
Невже ж то у тім призначення є?
Напевно не знаю, давно вже блукаю.
Літати вже навіть не мрію.
Хоч іноді мабуть душею літаю,
В душі ще плекаю надію.
І в небо злетівши, супротив долаю.
Лечу я до кращого світу,
Я вперто лечу, я свій напрямок знаю,
Негоді мене не спинити!
Ось так і живу, по землі сновигаю.
Душею лечу.
А тілом по світу блукаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484228
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: Apeno libero