Кохана моя панянко.
Цілуєшся ти так п”янко.
Я навіть не міг уявити,
Що можна так файно жити.
Самотнім тепер не буваю,
Тобою себе напуваю.
Крига суму на серці розтала
Бо пора благодаті настала.
Вічно буду тебе я кохати,
Аромат насолоди вдихати.
І надіюсь ще многії дні
Нам світитимуть щастя вогні.
Липень 2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2014
автор: AlexandrV