Москові́є, Москові́є!
Гідро ти проклята!
Нищила Русь-Україну
Сотні літ завзято!
Сіяла усяку бздуру,
Кров козацьку пила.
Руську мову і культуру
У багні топила.
Виривались, скільки сили,
Та за барки брала.
Під Полтавою вхопила.
У крові скупала.
Вирізала Січ Козацьку,
Бандеру убила.
Назву нашу «Русь» хижацьки
Собі присвоїла.
З Петра бралася збирати
Від моря до моря
Землі. Хочеш панувати –
Така твоя воля.
Зверхністю наскрізь прошита,
Ум, мов на підпитку.
Прагнеш край мій задушити
У волі сповитку.
Не відаю, як складеться –
Відступ? Бій? Покора?
Одне знаю, задихнеться
Московська потвора
В своїй люті, скине лати.
Прийде день! Бог з нами!
Зло не може панувати
На землі віками!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484329
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)