БІЛЬ…

Москові́є,  Москові́є!
Гідро  ти  проклята!
Нищила  Русь-Україну
Сотні  літ  завзято!

Сіяла  усяку  бздуру,
Кров  козацьку  пила.
Руську  мову  і  культуру
У  багні  топила.

Виривались,  скільки  сили,
Та  за  барки  брала.
Під  Полтавою  вхопила.
У    крові  скупала.

Вирізала  Січ  Козацьку,
Бандеру  убила.
Назву  нашу  «Русь»  хижацьки
Собі  присвоїла.

З  Петра  бралася  збирати
Від  моря  до  моря
Землі.  Хочеш  панувати  –
Така  твоя  воля.

Зверхністю  наскрізь  прошита,
Ум,  мов  на  підпитку.
Прагнеш  край  мій  задушити
У  волі  сповитку.

Не  відаю,  як  складеться  –
Відступ?  Бій?  Покора?
Одне  знаю,  задихнеться
Московська  потвора

В  своїй  люті,  скине  лати.
Прийде  день!  Бог  з  нами!
Зло  не  може  панувати
На  землі  віками!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484329
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)