Весна нарешті. Як чекав її!
Уранці в небі гуси гелготіли,
Немов комусь повідати хотіли
Про березневі радощі свої.
Їх радість зрозуміла хоч кому,
Але сьогодні інші йдуть процеси,
Адже свої "законні інтереси"
Новий адольф застоює в Криму.
Мов гицель, що заклав за комірець,
Удерся в хату до свого сусіда,
А вулиця немов того й не віда
Стурбованість висловлюють… Капець!
Щось Мюнхеном запахло у ці дні
Той дух адольфу паморочить мізки,
Зухвалість за безкарністю - так близько!
Безчестям не уникнути війни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484357
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: Валентин Бут