Вже сонце пробилось крізь хмари,
В життя повернулися спектри,
І зовсім мені не до Клари,
Тим паче, що Клара ця Цеткін.
Мені, як і всім до запари
Ці символи Богом прокл́яті,
При чім день народження Клари
До цього весняного свята?
Навіщо нам спогади ст́арі,
Поцвівші, пожовклі серветки,
Не хочу я чути про Клару,
Тим більше, якщо Клара Цеткін.
Я теж за красою охочий,
Огидли політиків чвари,
Хай буде в нас свято жіноче,
Але, ради Бога, без Клари.
Шукають усі, щоб до пари,
Бо гірко в житті поодинці,
Хто хоче, хай молиться Кларі,
А я - їх Величності Жінці!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484361
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: kalush