Синьооке щастя бігло поміж трав,
Усміхнулось ніжно – день яснішим став.
Синьооке щастя забрело в жита,
Обняло колосся, мов чиєсь життя.
Синьооке щастя забрело в ліси –
Там берізки ніжні, могутні дуби.
Там кохання бродить , стежкою пройди,
Може й відшукаєш десь його сліди.
Синьооке щастя, ти життя моє,
Хочу надивитись, поки ти ще є.
Щастя моє любе, не йди , постривай,
Мою скупу долю ти не залишай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484408
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2014
автор: Паснак Марія