Жінки мої жінки.

Прихилила  вустоньки  свої,
Напоїла  дотиком  тремтячим.
Захмелів  розсудок  у  вині,
Запаливши  кров  мою  гарячу.

І  до  Бога  в  трансі  понесло,
Першо  -  цноту  диво  спокусило.
Невичерпне  юно  -  джерело,
Під  крилом  у  Янгола  летіло...

Заховався  Місяць  угорі,
В  небесах  до  берега  прибило.
Лише  нам  світило  дві  зорі,
До  Землі  їх  небо  притулило!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2014
автор: Дід Миколай