між вісімкою світів і нами
існує Прірва,
груди її прозорі дощем стікають.
кожен безбожник знає часу натуру хтиву,
тихо впадаючи в старість,
а болю гирло, віттям прикрите,
цей світ ховає.
скоро і нам по всьому,
скуштуй завзяття.
взяти за дотик сльоту
й палке півслів"я.
рівна по крові,
утраченій людством в негоду,
з криком про те,
що не буде на тебе кривди.
Прірва мовчить
і палець вбирає в перстень,
колом злітає на землі терпке гриміння,
смак загустілого десь братерства,
повінню пише для нас новини...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484539
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2014
автор: Biryuza