Пробач

За  все  кохана  ти  пробач  мені,
За  мою  відсутність  і  образи,
За  те,  що  ти  сама  усі  ці  ночі  й  дні,
А  я  лиш  шлю  тобі  любовні  фрази.

І  за  відвертість  ти  пробач  мою,
Яка,  можливо,  була  передчасна.
Бо  я  втрачаю  відчуття  часу,
Коли  зі  мною  ти  -  квіточко  прекрасна.

Не  можу  я  тебе  своєю  ще  назвати,
Хоч  мрію  я  уже  про  це  давно.
Це  як  в  художника,  що  прагне  малювати,
Забрати  фарбу  й  чисте  полотно.

Лишилось  тільки  в  Бога  попросити,
Щоб  дав  можливість  бачити  тебе.
По  іншому  не  зможу  просто  жити
Та  й  життя  без  тебе  буде  вже  не  те.

Багато  слів  уже  сказав  тобі,
Багато  в  чому  встиг  уже  признатись.
Бо  ти  лише  одна  на  тій  землі
Кому  я  можу  повністю  віддатись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2014
автор: 10755701