Це вони розіп’яли Христа
і тебе розпинають іуди!
Жереб кинуто не на життя –
нащо дивишся байдуже, люде?!
Вбережи, Україно, себе,
на хресті ти, як квітка зав’янеш;
хай ця чаша гірка тя мине,
бо розп’ятою Богом не станеш.
Створено у вересні 1999 року, м. Львів
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 29
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2014
автор: Т. Василько