Пишу тобі на мокрому піску,
Як скучила! Без тебе порожнеча…
Перетворилась на в’язницю втеча,
Загрузши у солодкому гріху.
Тікаючи у чорноморський рай,
Шукала не розваг, а порятунку,
Та, скуштувавши ягідного трунку
Із рук чужих, пливу за небокрай…
Врятуй мене! Допоки я жива…
Бридкі обійми, погляди немилі!
Пече байдуже сонце. Пінні хвилі
З піску безжально злизують слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2014
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)