В полоні радості й надій
Я віщував для себе долю.
Сповитий хмелем чистих мрій,
Я не відчував терпкого болю.
До сих пір за тебе молюсь...
Зітліли ранки і відчув я біль!!!
Коли ж знайду в собі я волю?
Коли стерплю цей біль жагучий свій?
Коли настане та хвилина,
Коли прийде той мрійний час,
Коли сльози твоєї чистая краплина -
Спаде на губи мої враз...
І ударить в серце шепіт потаємний
Губ твоїх. Зупинить час.
А поцілунок твій нестримний
Розірве муки наші... й на віки вічні...
розлучить нас.
2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484757
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Олекса Дмитрук